"Якщо брата не вкусила — то мене, певно, теж ні." Так жартома починалася історія пана Войтека, який потрапив до нас після метаморфози свого брата, пана Пйотра (історія #2 з нашої галереї метаморфоз).
Пан Пйотр відновив усмішку у 2024 році. Трохи імплантів, трохи порцеляни, багато терпіння — і раптом Різдво за столом з усією родиною. Брат спостерігав. Питав. Слухав. Врешті-решт одного дня написав до рецепції: "Брат казав, що ви не брешете. Можу прийти?"
Стан виходу. Пан Войтек сказав на консультації: "Боюся, що вже запізно."
Два роки. Шість фаз лікування. Одна усмішка.
План лікування охоплював практично все, що ми вміємо:
Всього? Два роки. Іноді щотижня, іноді тримісячні перерви на загоєння кістки. Пан Войтек повертався регулярно. Іноді скаржився. Іноді жартував. Завжди приходив.
Після 2 років. Перші слова, коли він побачив результат у дзеркалі: "О Боже. Брат мав рацію."
Три уроки з цієї історії
По-перше — ніколи не пізно. Пан Войтек прийшов до нас переконаний, що "не вийде". Вийшло. Бо сьогодні стоматологія — це не екстракція і штучна щелепа — це хірургія, матеріали кісткових замінників, цифрова імплантологія, ендодонтичний мікроскоп. Кожен з цих елементів окремо відкриває двері там, де 20 років тому була стіна.
По-друге — варто довіряти довірі близьких. Пан Войтек не читав відгуків. Дивився на брата під обідом. Це чесніше, ніж зірочки в Google.
По-третє — час на боці пацієнта. Два роки звучать довго. Але це два роки, протягом яких людина нормально живе, працює, їсть, сміється. Тільки з кожним місяцем трохи більше.
Твоя історія може виглядати так само
Якщо твоя історія із зубами почала звучати як "можливо, я вже відмовлюсь" — зв’яжись з нами. Безкоштовна консультація триває 30 хвилин. Може вийти з неї план. А може просто інформація, що ще не так погано.
Імена в цій історії змінені. Пацієнти висловили письмову згоду на публікацію фотографій та історій.
Дивись інші метаморфози: галерея 16 історій пацієнтів →